Понеділок, 28 Листопада, 2022

Юліуш Лео – президент Кракова, який дав місту основу для розвитку на наступні сто років

Його називають останнім великим президентом Кракова. Такий статус знаменитий політик і реформатор набув неспроста. Він не лише зумів повернути до складу королівської столиці Польщі замок Вавеля, розширити русло Вісли, облаштувати на його берегах бульвари для відпочинку, модернізувати систему каналізації та водопроводу в місті, відкрити нові трамвайні лінії… Головна заслуга Юліуша Францишка Лео за три неповні каденції перебування на посту полягає у вирішенні однієї з найголовніших проблем тогочасного Кракова – простору. Докладніше про це читайте у матеріалі сайту krakowyes.

Назавжди пов’язав своє життя із містом Крака

Юліуш народився 15 вересня 1861 року в сім’ї австрійського чиновника, яка проживала у передмісті Львова – містечку Стебник. Через шість років сімейство переїжджає до Велічки, де батько отримав посаду начальника соляних копалень.

У Кракові Лео закінчив гімназію, потім юридичний факультет університету Ягеллону, після чого два роки присвятив вивченню економіки в Берліні. Повернувшись до Польщі, зумів зробити успішну академічну кар’єру, ставши доцентом у галузі казначейства, податкового права та економіки. Паралельно Юліуш Лео активно брав участь у громадському та політичному житті міста, поповнивши склад депутатів Краківської міської палати.

Під час правління Юзефа Фрідлейна, амбіції молодого політика гідно оцінили, обравши його на посаду віце-президента. А коли мер міста у 1904 році склав повноваження, більшістю голосів рада підтримала кандидатуру на крісло Юліуша Лео.

Найважливіші реформи

Відразу після обрання, першою президентською ініціативою Лео став викуп Вавельського замку з рук австрійців. Щойно національний символ Польщі повернувся в управління Кракова, було оголошено його масштабну реконструкцію та створення національного музею.

Головним вектор діяльності президента Лео полягав у турботі про історичну спадщину міста. Політик розумів, що автономія Кракова давала чудові умови для розвитку, завданням якого він бачив у виведенні населеного пункту з кігтів австрійських укріплень, де на 6 квадратних кілометри площі тіснилися близько 100 тисяч людей. Президент зумів провести переговорну роботу щодо приєднання сусідніх до міста комун. Таким чином, за період з 1910 по 1915 роки до складу Кракова увійшли 14 муніципалітетів, що дозволило збільшити його площу до 47 квадратних кілометрів (майже у вісім разів). У свою чергу, це дало імпульс розвитку інфраструктури: у місті реалізовувалися проекти будівництва парків, скверів, алей для прогулянок.

У 1914 році Юліуш Лео став співзасновником і першим президентом Верховного національного комітету, будучи одним із співавторів створення Польських легіонів. Однак прогресуюча гіпертонія перешкоджала активній політичній діяльності. У 1917 році, через рік після обрання на третій термін, Лео вирішує скласти повноваження.

Помер політик 21 лютого 1918 року. Місцем його поховання був обраний Раковицький цвинтар.

У Кракові одна з вулиць носить ім’я президента-реформатора, а в 2018 році, на перетині Юзефінської та Надвіслянської, Юліушу Лео відкрили пам’ятник.

Коротку та водночас ємну оцінку діяльності президента Кракова дав відомий польський письменник Тадеуш Желеньський, зазначивши, що Лео створив для міста основу розвитку на наступні сто років.

.,.,.,.