Понеділок, 28 Листопада, 2022

Станіслав Пияс – політичне вбивство чи нещасний випадок?

7 травня 1977 року академічну аудиторію Кракова сколихнула сумна звістка – трагічно загинув студент Ягеллонського університету, член Комітету захисту трудящих, відомий у місті активіст Станіслав Пияс. За офіційною версією правоохоронних органів, причиною смерті став нещасний випадок – молодий чоловік впав зі сходів. Проте друзі та знайомі студента із цією заявою не погодилися, вважаючи, що Пияс став жертвою побиття співробітниками комітету служби безпеки. Про деталі підозрілої смерті, яка породила початок створення у Польщі потужного студентського руху, читайте у матеріалі сайту krakowyes.

Студент-опозиціонер

Станіслав Пияс народився 4 серпня 1953 року у Гиловицях в сім’ї військового. Після школи юнак вступив до Ягеллонського університету на факультет польської філології. Там він захопився опозиційною ідеологією, налагодивши контакти з Комітетом захисту трудящих та неодноразово беручи участь в акціях протесту, чим потрапив під посилене спостереження спецслужб комуністичної влади. Крім цього, за кілька днів до смерті Станіслав скаржився друзям, що на його поштову скриньку надходять анонімні листи із погрозами.

7 травня 1977 року тіло студента виявили сусіди у під’їзді багатоквартирного будинку на вулиці Шевській. Подія відразу набула широкого розголосу, а перебіг розслідування особисто контролював президент Кракова Єжи Пенкаля. Того ж дня слідчі оголосили, що смерть Пияса настала внаслідок невдалого падіння – він оступився на сходах, оскільки був п’яний. З цією версією категорично не погодилося близьке оточення студента. Його друг Броніслав Вільдштейн, підкупивши працівника моргу, побачив тіло свого однокурсника, яке було в ранах та синцях. Дивував і перебіг розслідування справи. Спочатку вбивство велося слідчим відділом Громадянської міліції Кракова, але незабаром його передали під контроль Служби безпеки, яка вже наступного дня оприлюднила результат.

Деталі не розкриті

Похорон активіста відбувся 15 травня 1977 року. Того ж дня краківські студенти провели ходу Чорного маршу до Вавеля, де оголосили про створення Комітету студентської солідарності. Незабаром ініціативу та постулати Краківської КСС перейняли у Варшаві, Вроцлаві, Гданську та Познані. Так було створено незалежний від офіційних структур академічний рух, який виступав супротивником ідеології комуністичної партії.

Незважаючи на неодноразові спроби прояснити деталі загибелі Пияса, справа досі покрита таємницями. Варто зазначити, що у жовтні того ж року у Кракові за дивних обставин загинув співробітник міліції Маріан Венклевич. Напередодні смерті він хвалився колегам, що за наказом вищого начальства йому було доручено побити Пияса біля його будинку. Однак ця версія стала лише гіпотезою, тому справу закрили через відсутність доказів.

З приходом незалежності Польщі розслідування поновили. Під час слідства прокуратура заявила, що студент помер саме від побоїв, а не через нещасний випадок. Однак Міністр внутрішніх справ не дав згоди на розкриття даних про таємних співробітників Служби безпеки, і в жовтні 1992 року розпорядився знову закрити справу через неможливість встановлення винних.

Новий хід справі дали в 2001 році. Однак цього разу в хід слідства втрутився час: троє обвинувачених співробітників Служби безпеки були вже мертві, двоє – отримали два роки позбавлення волі за перешкоджання розслідуванню смерті студента.

У 2006 році Пияса посмертно нагороджено Командорським хрестом ордена Polonia Restituta. А за 14 років у Кракові відкрили пам’ятник загиблому студенту.

.,.,.,.