Зуб, Книхала, Тухлін, Мархвіцький – ці прізвища назавжди вписані у кримінальну історію Польщі. Серійні вбивці та ґвалтівники не просто порушували закон – вони змінювали суспільний настрій, спричинювали паніку, змушували міліцію мобілізувати всі можливі ресурси для затримання злочинців, які діяли з особливою жорстокістю і холоднокровністю. У 1970–1980-х роках минулого століття, в осінньо-зимовій Сілезії, просякнутій дощами й туманами, голосно заявив про себе один із найстрашніших злочинців свого часу. Його ім’я – Мечислав Зуб (Mieczysław Zub). Серійний ґвалтівник, убивця і злодій діяв на території Сілезії та Заглемб’я з 1977 по 1983 рік, залишаючи після себе сліди страху, болю та безсилля, пише krakowyes.eu.
Тінь у погонах
Його злочини стали викликом для польських правоохоронців. Щоразу, коли Зуб знову виходив на “полювання”, здавалося, що кривавий сценарій повторюється, і ніхто не міг гарантувати, що наступного разу жертвою не стане ще одна безневинна людина. А почалося все з того, що 29 листопада 1977 року у Свєнтохловіце у людей зникла довіра до міліційної форми. 14-річна дівчина повірила міліціонеру, який запропонував увечері провести її додому. Та замість захисту отримала ґвалтування і загрози, підліток вижив і розповів батькам про напад.
Ті одразу ж звернулися до правоохоронців. Злочин шокував не лише громадськість, а й міліціонерів, особливо той факт, що нападник був у міліційній формі. Тоді слідчі створили оперативну групу під назвою “Фантомас”, припускали, що невідомий маніяк лише перевдягається у міліціонера. Але справжній злочинець не грав роль, а дійсно слугував системі й офіційно носив погони як захисник правопорядку.
Хижак у системі
Мечислав Зуб, на той момент офіцер міліції, не викликав підозри у колег, його навіть не перевіряли. Поясненням такої недбалості пізніше називали те, що всі сили польської міліції були зосереджені на іншому гучному розслідуванні – “полюванні” на серійного вбивцю Йоахіма Книхалу, відомого як “вампір із Битома”. Пізніше Зуба звільнили зі служби, але за дисциплінарні порушення. Неформально – можливо, й були підозри, але вони не підтвердилися. Однак звільнення Мечислава не зупинило, злочинець намагався зґвалтувати 44-річну жінку, проте жертва зуміла захиститися.
Здавалося, невдача зупинила маніяка. Аж 2 роки Зуб не давав про себе знати, потім з’ясувалося, що у цей період справляв враження зразкового чоловіка та батька. Але це було лише затишшя перед новою хвилею насильства. Увечері 19 вересня 1980 року Мечислав знову скоїв напад, цього разу – на телефоністку шахти “Домбровка”, яка поверталася додому. Жінка знепритомніла і потім не могла згадати подробиць, відмовилася й подавати заяву проти кривдника. Так Зуб залишився безкарним і знову набрався сміливості.
Прокляття осінніх вулиць
Злочин у листопаді 1981 року сколихнув громадськість, бо жертвою стала 19-річна вагітна жінка на передостанньому місяці очікування, яка поверталася з лікарні. Попри стан жертви Зуб зґвалтував її, а потім задушив. Потім вирішив зняти з пальця перстень. Пізніше слідчі припускали, що це вбивство не було запланованим, жінка, ймовірно, загинула через спроби злочинця змусити її замовчати. Але потім маніяк вбивав вже свідомо.
Восени 1982 року – нова жертва. 16-річна дівчина, яку Зуб спочатку жорстоко вдарив, потім зґвалтував, задушив і кинув у канаві. На допитах пізніше зізнався, що вбивати не хотів, просто почув поблизу голоси людей, і щоб його не викрили, натиснув ребром долоні на шию жертви, обриваючи крики про допомогу. Зуб роками залишався невидимим для слідства. Усе, що мали тоді міліціонери – це профіль невловного Фантомаса.
Тихий жах Сілезії
До весни 1983 року на рахунку Мечислава Зуба було вже кілька десятків нападів. Щонайменше 4 жінки не пережили зустрічі з ним, ще 2 стали жертвами насильства на початку 1983 року. Сценарій залишався незмінним: напад, зґвалтування, спроба знищити сліди. Але врешті решт справедливість перемогла. Під час зґвалтування чергової жертви – 14-річної дівчинки, яка, на щастя, вижила, Зуб загубив перепустку з логотипом сталеливарного заводу “Ferrum”, де працював після звільнення з міліції. Це стало вирішальним речовим доказом, правоохоронці отримали підозрюваного, якого називали між собою Фантомасом. 8 березня 1983 року Мечислава Зуба заарештували.
Страшні зізнання
Спочатку злочинець визнав лише один напад. Але коли оперативна група “Фантомас” представила неспростовні докази, Зуб не опирався. Його офіційне зізнання склало 32 зґвалтування та пограбування і 4 вбивства. Більшість жертв були жінками випадкового віку – від підлітків до дорослих. Суд над Мечиславом Зубом тривав недовго і запам’ятався як один із найцинічніших процесів у кримінальній історії Польщі. Всі газети заповнили статті про маніяка Мечислава Зуба, який виділявся занадто зухвалою поведінкою. Щойно його заводили до зали суду, він починав сипати настільки вульгарними образами на адресу присутніх, що їх не публікували навіть у звітах.
Маніяк підтвердив свою провину, заявивши, що пояснювати нічого не буде, бо не бачить у тому сенсу. Мовляв, краще б його одразу повісили на ринковій площі у Катовіце, так було б простіше для всіх. Протягом усіх засідань Мечислав Зуб демонстративно глузував із системи: свистів, співав, перебивав прокурорів і суддів, а іноді просто сидів із байдужим виглядом. На очах родичів убитих розігрував фарс – байдужий до болю, суду і наслідків. Ніхто не очікував, що судовий процес може перетворитися на таке знущання.
Досьє Фантомаса
Особливо запам’яталися ті події краків’янам, бо після арешту Мечислава Зуба доправили до слідчого ізолятора Монтелупіх у Кракові. Вибір був не випадковим, в’язниця славилася як одна з найстаріших та найсуворіших у Польщі, котра вела історію ще з часів гестапо Другої світової війни. Саме там маніяка тримали під вартою до судового розгляду, бо навіть за ґратами він залишався небезпечним. Агресивний і непередбачуваний злочинець неодноразово нападав на охоронців, тому його утримували в окремій камері, закованим у спеціальні кайданки.
Поведінка Зуба на судових засіданнях була настільки скандальною, що судді неодноразово змушені були виводити підсудного із зали. Те ж саме сталося і в день, коли суд оголосив вирок – смертну кару. На момент винесення вироку Зуб залишався вірним своїй ролі – розлюченим ударом ноги розбив лаву підсудного. Але вирок не встигли виконати: 29 вересня 1985 року Мечислав Зуб вкоротив собі віку у камері, повісившись на простирадлі. За словами тюремних охоронців, “не захотів чекати ката”.
Злочини, які не забуваються
Про маніяка, який тероризував Сілезію, нагадали журналісти у 2021 році. Криміналістичне видавництво (Wydawnictwo Kryminalistyczne) оприлюднило перше ґрунтовне дослідження злочинів зі світлинами справи Мечислава Зуба – книгу журналіста Анджея Ґавлінського під назвою “Фантомас. Мечислав Зуб – серійний ґвалтівник і вбивця жінок” (Fantomas. Mieczysław Zub – seryjny gwałciciel i morderca kobiet). У ній автор реконструював злочинний шлях маніяка, який занадто довго залишався поза увагою системи і став одним із найстрашніших злочинців у післявоєнній історії Польщі.
Фактично Мечислав Зуб, якого польська преса називала “Фантомасом у формі”, став прикладом того, наскільки небезпечним може бути злочинець із доступом до владної системи, і наскільки болючими – її провали. Історія Мечислава Зуба – це не тільки досьє на серійного злочинця, а й символ системної сліпоти, коли мундир затьмарює звірячу жорстокість. Роки безкарності, зламані життя, мертві голоси – і лише випадок зупинив черговий злочин. Це не просто опис насильства, а й тривожний сигнал для суспільства, яке продовжує вчитися розпізнавати монстрів, що ховаються за посмішками, формою чи посадами.