Краківська міська рада є важливим органом управління міста. Мало хто знає, що рада має давню історію, яка тягнеться ще від часів Середньовіччя, пише krakowyes.
У перші роки своєї діяльності вона складалася усього з шести радників, а під час Другої світової війни взагалі припинила роботу. Детальніше про історію Краківської міської ради – читайте далі в статті.
Князь, який започаткував створення міської ради в Кракові
Болеслав V Сором’язливий – краківський князь, який затвердив право на створення міської ради у місті. За дослідженнями істориків, це сталося в 1264 році. В цей час рада вже повноцінно функціонувала в Кракові. Про це засвідчує книга Болеслава Сором’язливого, яка збереглася з тих часів.
За ще однією версією раду створили одразу після надання Кракову Магдебурзького права у 1257 році. Тоді місто відбудували після навали монголо-татар у 1241 році.
За правління Болеслава V Сором’язливого у Кракові розпланували прямокутну систему вулиць та фортифікаційних споруд. Князь надав місту можливість автономно вирішувати певні економічні та судові питання.
Таким чином, краківський князь надав особливі привілеї місту, підтримуючи його економічне, релігійне, правове та світське життя.
Варто зазначити, що Болеслав V Сором’язливий увійшов в історію Польщі як останній князь з династії П’ястів Малопольщі. Оскільки він не мав дітей та прямих престолонаслідників. Його дружина, Свята Кінга, дала обітницю незайманості, яку подружжя дотримувалося до кінця життя.
Особливості Краківської міської ради протягом історії
На чолі Краківської міської ради був староста. Водночас радники представляли інтереси громади, насамперед купців та ремісників. Оскільки для них мали створюватися комфортні умови для торгівлі.
Таким чином, потреба в створенні Краківської міської ради як самостійного органу управління була не тільки ініціативою князя Болеслав V Сором’язливого, але й також бажанням самої громади отримати таке право.
Головною функцією Краківської міської ради було управління громадою, що діяло в усіх сферах життя містян. Насамперед рада розпоряджалася громадськими коштами, які надходили до скарбниці. Крім того, вона також приймала рішення у цивільних та судових справах.
Міська рада мала повноваження видавати власні накази та правила, за які повинні дотримуватися краків’яни в повсякденному житті.
У ХIV столітті членів ради ухвалював король, за наказами якого здійснювалося утвердження порядків у місті. Згодом такі повноваження перейшли до краківського воєводи. Лише в ХVІІ столітті польський король Ян ІІІ Собеський повернув право громаді самостійно обирати членів ради.
У ХV столітті Краківська міська рада складалася з двадцяти чотирьох радників. А в ХVІІІ столітті їх скоротили до дванадцяти. На початку ХІХ століття рада мала обмежені повноваження та існувала як «муніципальна рада», яку призначав король.
У другій половині ХІХ століття міська рада стала автономним органом самоврядування в Кракові. Тоді вона складалася з шістдесяти членів, які мали низку повноважень, зокрема самостійно затверджувати місцеві правила.
На початку ХХ століття кількість членів ради складала вісімдесят три особи, котрі займалися актуальними питаннями громади.
Демократичні зміни в міській раді в Кракові
Як вже зазначалося, у роки Другої світової війни міську раду ліквідувала фашистська влада. Після цього вона відновилася як Національна рада міста Кракова.
Однак вона не одразу функціонувала на демократичних засадах. Адже після війни більшу частину влади становили представники комуністичної партії, які приймали усі рішення.
Повноцінні демократичні вибори до Краківської міської ради відбулися у 1990 році. Тоді більшу частину мандатів отримали представники громадського комітету «Солідарність» – сімдесят три особи. Ще два мандати дісталося членам партії «Конфедерація незалежної Польщі».