Після Другої світової війни політична ситуація в Польщі було досить напруженою. Оскільки основу влади складала комуністична партія, натомість суспільство прагнуло демократичних змін у державі, інформує krakowyes.
Тому передумовою виборів у 1989 року стало пожвавлення громадського руху за власні права. Зокрема робітники почали скаржитися на умови праці та зростання цін в країні.
У Польщі значно погіршилася економічна та соціальна ситуація, що супроводжувалася домінування влади над суспільством, формальністю демократичних інституцій та утисками прав людини. Комуністична партія не виконувала своїх обіцянок, а лише займалася поширенням популістських гасел, які не мали зв’язків з реальністю.
Такі умови призвели до змін у суспільстві та країні. Детальніше про історію виборів у Кракові 1989 року – читайте далі.
«Солідарність» – громадський рух, що протистояв комуністам
Перші кроки до демократичних перетворень у Кракові та усій Польщі сталися ще у 1980 роках. Тоді утворилася робітнича спілка під назвою «Солідарність». Вона мала на меті захищати права робітників.
Однак за час свого існування «Солідарність» перетворилася у громадський рух, який сприяв зміни політичного ладу в Польщі. Після утворення профспілки туди вступило понад десять мільйонів осіб.
Зокрема членами організації були представники польської інтелігенції такі як: журналіст Адам Міхнік, публіцист та політик Тадеуш Мазовецький, католицький священник Юзеф Тішнер, громадський діяч та політик Яцек Куронь, майбутній польський президент Лех Валенса та інші.
Профспілковий рух «Солідарність» прагнув усунути комуністичну партію, яка посідала провідне місце у вирішенні усіх питань в країні. Таким чином для «Солідарності» було важливим домогтися демократичних змін в державному апараті, оскільки таких перетворень прагнуло саме польське суспільство.
Варто зазначити, що комуністична влада боролася проти таких змін. Тому протягом дев’яти років «Солідарність» була підпільним рухом.
Як відбулися перші демократичні вибори в Польщі 1989 року
Важливою подією в історії Польщі стали вибори 1989 року. Саме вони були переломним етапом до демократизації країни. Оскільки тоді представники «Солідарності» змогли потрапити до влади шляхом незалежного голосування громадян.
Вибори відбулися 4 червня 1989 року. Результатом події стало створення нового сенату Польської Народної Республіки, до якого увійшло сто депутатів. До польського сейму обрали чотириста шістдесят депутатів.
Підкреслимо, що саме новостворений сейм відновив назву країни як «Республіка Польща» (до цього – «Польська Народна Республіка») та визначив поняття «нація» як основу держави.
Вибори та зміна влади у Кракові
У Кракові в 1988 році діяла Національна рада міста, на чолі якої був Тадеуш Сальва. Однак після виборів 1989 року політична ситуація поступово почалася змінюватися. У місті діяв Краківський громадський комітет, який підтримував демократичні зміни.
Тому профспілкові рухи не оминули і старовинне місто. Після виборів 1989 року представник попередньої влади та мер Кракова Тадеуш Сальва подав у відставку в січні 1990 році. Однак на його місце прийшов не представник запропонований краківським комітетом, а колишній радник Єжи Рощішевський.
Перші демократичні вибори до міської ради Кракова відбулися у травні 1990 році. Тоді місто отримало статус ґміни, що складалася з самоврядної громади. Загалом виборці обрали сімдесят п’ять радників до місцевої ради.
Результатами виборів стало прийняття «Міської Ради Кракова» як новообраного законодавчого органу. Головою ради став Казімеж Барчик.
Найбільшу кількість голосів на виборах громади отримала «Солідарність». Краківським воєводою став Тадеуш Пєкарж.
У цей час в Кракові відбувся поділ на райони міста як допоміжні адміністративні одиниці. А вже у квітні 1991 року відбулися перші вибори до районних рад.
