Граф Казимир-Фелікс Бадені увійшов до історії Австрії та сусідніх із нею країн як непересічна особистість. Дослідники певні, що діяльність цього талановитого юриста призвела згодом до краху Австрійської імперії. Граф Бадені визначив реформу виборчого права у Бадені та спричинив Баденський мовний ордонанс у 1897 році, що стало важливою подією для країни. Мав і особливі заслуги перед Краковом, за що отримав звання почесного громадянина міста, пише сайт krakowyes.eu.
Дитинство та юність
Казимир-Фелікс народився у жовтні 1846 року на Галичині, належав до волосько-польського роду, відзначеного гербом Бонча. Родоначальник Казімєж-Станіслав отримав графський титул в Австрії 8 листопада 1845 року. Його сини Казимир і Станіслав закінчили елітну середню школу святого Іоанна, потім здобули дипломи Ягеллонського університету. Цікаво, що видатну роль в історії зіграли обидва брати. Казимир згодом обійняв посаду прем’єр-міністра уряду Австрії, а Станіслав – національного маршала Галичини. А досягти вершин влади в Австро-Угорській монархії і коронній країні Королівства Галичина і Лодомерії було дуже складно навіть нащадкам шляхетних родин.
Як розвивалася кар’єра Казимира-Фелікса?
Політичну діяльність він розпочав із посади старости в Жовкві у 1871 році, через 2 роки отримав таку ж посаду в Жешуві. Після того, як показав себе здібним керівником, у 1879 році графа обрали головою делегації Галицької губернії у Кракові. Там він працював до 1886 року, потім була посада губернатора Галичини, Бадені обирали депутатом Національного парламенту Галичини на 5, 6, 7, 8 і 9 термінах.
Сучасники цього діяча згадували його як людину з незвичайною харизмою, одні політики шанували його, інші – ненавиділи. Але Бадені завжди виділявся невичерпною енергією та оптимізмом, у ньому уживалися схильність до розваг та розкоші і залізна воля, обережність і схильність до ризику. На посаді губернатора він повністю змінив чинні принципи функціонування Галицької адміністрації: запровадив дисципліну та змістовні відносини. Наприклад, зранку перевіряв роботу керівників, особисто відвідуючи кабінети. І якщо когось не заставав, то залишав візитівку. Вистачило тижня, щоб чиновники виправили свої хиби.
Робота на посаді Галицького губернатора
У мемуарах сучасники Бадені писали, що кабінет, завалений паперами при попереднику графа Пилипі Заліському, швидко перетворився на ідеально упорядковане приміщення. За кілька місяців керування новий губернатор зумів розв’язати всі нагальні питання. І це при тому, що паралельно він обіймав ще й посаду президента Імператорського й Королівського управління скарбниці та Імператорського і Королівського управління державного майна Галичини.
Історики вважають, що зоряний час Казимира Бадені розпочався у 1890 році, коли він вирішив втрутитися у багаторічні польсько-українські непорозуміння та спробував налагодити стосунки. Це завершилося оголошенням угоди на Галицькому сеймі у 1890 році, яку назвали “Новою ерою”. Вона принесла значний успіх українським політикам і завдала сильного удару московським. На думку дослідників, саме договір з українськими парламентаріями став для Бадені сходинкою до посади прем’єр-міністра Австрійської монархії.
Випробування на новій посаді
У 1894 році після відвідування Національної виставки у Львові, яку активно підтримував губернатор Бадені, імператор Франц-Йосип I назвав його “галицьким Бісмарком”. У жовтні 1895 року Бадені став прем’єр-міністром Цислейтанії – західної частини монархії разом з автономними королівствами, князівствами й графствами. Перші проблеми почалися після виборів. Народ обрав бургомістром Відня представника Католицької партії християнських соціалістів Карла Люгера, але імператор відмовився це визнавати. Перевибори дали аналогічний результат. Бурхливі демонстрації у Відні викликали чимало проблем, але Бадені зумів “загасити пожежу”, затвердивши Люгера заступником мера.
Вдруге граф продемонстрував свої таланти дипломата й керівника, коли досяг компромісу з угорським парламентом. Там не бажали схвалювати проєкт бюджету Відня, але Бадені переконав політиків у необхідності такого рішення. Навіть зумів проштовхнути проєкт із надання виборчих прав працівникам, чого не змогли його попередники. Ризикнув добитися зрівняння у правах чеської мови з німецькою у Королівстві Богемія, але у цьому питанні талановитому політику вже не пощастило.
Виборча реформа графа Бадені
Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра, Казимир-Фелікс Бадені ініціював реформу виборчого законодавства. Він пропонував запровадити 5-й загальний виборчий клас для всіх громадян чоловічої статі, старших за 24 роки. А їх існувало 4: великі маєтки, міста, торгово-промислові палати й сільські муніципалітети. Новий клас становив 72 з 425 мандатів палати представників, відтак відбулося розширення палати. А разом із тим – політична перестановка сил та зміна принципів роботи Рейхсрату.
Якщо до того депутати формували вільні фракції у межах системи почесних партій у парламенті, то з появою 5 виборчого класу порушили питання про створення більш чітко організованих масових партій. Саме тоді сформувалися 3 політичні табори, які визначили внутрішню політику Австрії аж до 1980-х років: соціал-демократи, християнські соціалісти та німецькі націоналісти. Соціал-демократи й християнські соціалісти знайшли своїх прихильників серед нового загального електорату. Але увійти до парламенту у кількості, яка дозволила б реально впливати на політичні рішення, їм вдалося тільки у 1918 році.
Ризикований мовний ордонанс Бадені
Після поразки у війні 1866 року урядовці Австрії були змушені поступитися угорцям, які визнавали владу корони, але не бажали залежати від уряду у Відні. Компромісу вдалося досягти у 1867 році, але тут почали обурюватися представники інших слов’янських національностей. Найбільше бунтували чехи, докоряючи тим, що їхню лояльність до Австрії під час війни не відзначили рівноправ’ям монархії із німцями та угорцями.
І тут знову взявся до справи граф Бадені. З 1878 року він вже обіймав посаду імператорського камергера, з 1888 року – дійсного таємного радника. Політик домігся у квітні 1897 року постанови міністрів внутрішніх справ, юстиції, фінансів, торгівлі та сільського господарства про мовну кваліфікацію державних службовців, які працюють в органах влади у Богемії. Згідно з постановою, службовці мали знати 2 мови: чеську та німецьку. Крім графа Бадені, документ підписали міністр фінансів Леон Білінський, міністр сільського господарства Йоганн фон Ледебур-Віхельн, міністр юстиції Йоганн Непомук Глейспах і міністр торгівлі Гуго Гланц фон Ейха.
Завершення блискучої кар’єри
Але це сміливе рішення зламало графу політичну кар’єру. Після видання постанови одразу у 77 німецьких судових округах спалахнули бурхливі протести. Німецькі службовці боялися, що їх почнуть заміняти чеськими фахівцями, бо чеську мову знали одиниці. Заворушення відбувалися в Імперській раді, а у Відні, Граці та Празі пройшли масові демонстрації. Газети писали, що “спроба графа Бадені надати прерогативи слов’янам спричинила величезні вулканічні виверження, які почали розхитувати державу”.
Відтак у листопаді 1897 року граф подав у відставку. Імператор Франц-Йосип прохання задовольнив неохоче, висловлюючи при цьому щиру подяку за відданість, жертовність і вірність. А також запевнив графа у своїй незмінній прихильності. Політик перебрався до власного маєтку у Буско, але спокійне поміщицьке життя вів недовго. У липні 1909 року він помер у потягу, коли повертався з лікування у Карлових Варах. Був похований у родовому склепі у Буську під Львовом. На похорон графа прибули делегації не лише зі столиці Австрії, а й із Чехії.
Звання почесного громадянина Кракова
Під час роботи на посаді голови делегації Галицької губернії у Кракові граф Бадені чимало зробив для розвитку міста. Як свідчить Законодавчий журнал 1894 року, у грудні постановою міської думи його нагородили званням почесного громадянина міста. Ініціатором виступив член міської ради Адам Граф, наголосивши на особливих заслугах Бадені перед Краковом, який завжди був “пристрасним і доброзичливим захисником”.
Нагороду вручили графу представники депутації Краківської ради на чолі з мером Кракова під час візиту до Львова. Сталося це у вересні 1895 року напередодні призначення Бадені прем’єр-міністром. Варто додати, що цей політик вже був почесним громадянином Львова, а у 1895 році його визнали ще й почесним громадянином міста Подгуже. Серед урядових нагород графа Бадені: Лицар Залізної Корони, Командор ордена Франца-Йосипа із зіркою, Великий хрест Імператорського ордена Леопольда. Ще мав Великий хрест святого Григорія Великого від церкви, Великий хрест Зірки Румунії, Великий хрест Білого Орла від Королівства Сербія та звання Кавалера ордена Білого Орла від Російської Імперії. Щодо Чехії, то й там не забули свого захисника, одна з головних вулиць Праги і у XXI столітті має ім’я політика Казимира-Фелікса Бадені.