Друга світова війна стала нелегким випробуванням для всього світу. Для Польщі буремні події тих часів стали особливо болючими, адже у різних районах країни відбувалися масові і жорстокі воєнні злочини, потужні руйнування та геноцид єврейського та польського народів, розповідає сайт krakowyes.eu.
Місто Краків теж не оминули трагічні події тих часів. Хоча місто і не зазнало таких значних руйнувань, як багато інших населених пунктів Польщі, однак тут відбулося не менше жахливих подій, вбивств та терору. Нацистські окупаційні війська переслідували місцеву інтелігенцію, страчували євреїв та поляків, поширювали пропаганду і жорстоко придушували будь-які повстанські наміри.
Однією з найтрагічніших сторінок Другої світової війни у Кракові став нацистський табір Плашув. У наш час ця локація стала місцем пам’яті жахливого терору та злочинів німецьких нацистів та нагадуванням про те, якою страшною може бути війна.
Про сторінки історії цього місця, його жертв та перетворення читайте у матеріалі нижче.
Заснування табору Плашув
Місто Краків було окуповане дуже швидко. Буквально через декілька днів від початку нацистської агресії сюди вже прийшли ворожі війська, які оперативно повалили тутешню місцеву владу та встановили свої порядки тут, оголосивши Краків столицею Генерал-губернаторства. Здавалося б, що цей статус мав принести місту певні привілеї і збереження, однак насправді ситуація була куди гіршою. Краків буквально кишів німецькими військовими, громадян переслідували, влаштовували терористичні акції та ув’язнювали.
Табір Плашув з’явився в Кракові не з початком кривавої війни. Його почали облаштовувати лише через кілька років, у жовтні 1942, після ліквідованого згодом Краківського гетто, яке діяло в місті з березня 1941 року в районі Подгуже. Розташовувався новостворений табір, призначений для єврейського населення, в краківських районах Подгуже та Воля-Духацька.
Перші кроки з облаштування нацистського табору відбувалися на територіях єврейських кладовищ, що розташовувалися на цій локації. Як свідчать історичні джерела, спершу табір Плашув займав приблизно 5 гектарів землі.
Першочергово табір відігравав роль трудового. Сюди привозили спершу лише євреїв – їх переселяли з Краківського гетто, що розпустили у березні 1943 року. В наступних роках географія ув’язнених до Плашува зросла – сюди також почали звозити євреїв з інших ліквідованих гетто, які діяли в таких містах як Жешув, Тарнув, Перемишль тощо.
Що відбувалося на території Плашова
З часом нацистська окупаційна влада не втихомирювала свої апетити, а лише нарощувала їх. Переслідування, нищення та ув’язнення населення лише набирало обертів, і поки одні гетто ліквідовувалися з тих чи інших причин, то створювалися натомість нові, ще більші та жорстокіші, ніж попередні. Табір Плашув теж з плином часу ставав все більшим та вміщував більше репресованих євреїв та поляків.
Так, через деякий час табір розширився до 80 гектарів. Що стосується кількості людей, яких сюди засилали, то їх було понад 20 000. Страшно навіть уявити собі, в яких умовах жили та тяжко працювали ці невинні люди, адже на таку велику кількість людей тут було облаштовано всього близько 200 будівель – це і робочі приміщення, і бараки, в яких не було елементарних умов для сну та проживання. Годували ув’язнених тут євреїв теж абияк, тому випадки смертей від жахливих умов були дуже частими. Попри це, кількість людей у таборах зовсім не зменшувалася, адже нацисти постійно звозили сюди нових ув’язнених.
Чим займалися тут євреї? Німецькі нацисти використовували дармову робочу силу наповну. Їм була потрібна від безвинних людей лише робота на користь Третього Рейху, забезпечення німецького фронту та окупаційної влади ресурсами.
З історичних джерел відомо те, що на території Плашова діяли автомобільна, електротехнічна, столярна, слюсарна майстерні, а також дрібніші. Тут шили форму, друкували накази та документи, бланки для нацистської влади. Діяли і ще потужніші промислові підприємства, зокрема фабрика емальованого посуду – легендарне місце, про яке знають у всьому світі. Фабрику емальованого посуду у Кракові продемонстрували у шедевральному фільмі “Список Шиндлера”, створеному на реальних подіях та фактах, що розповідає про благородний порятунок власником підприємства єврейського населення.
Перетворення у концтабір і початок кривавих репресій
В архівних джерелах знаходимо інформацію про те, що у планах німців був перехід на жорсткішу систему репресій у Плашові. Так, наприкінці 1943 вони розглядали можливості облаштування на території табору кількох газових камер та крематоріїв, а також навіть складали плани будівництва таких місць, підтвердження яким знайшли після завершення Другої світової війни та деокупації Кракова. Щоправда, цим планам так і не судилося реалізуватися.
Та хоч німці і не побудували з невідомих причин газові камери на території Плашова, та євреїв, ув’язнених в цьому місці, жахлива доля не оминула, хоч і далеко не всіх. Історичні джерела свідчать про те, що людей попросту почали відправляти у ті концтабори, на територіях яких такі газові камери смерті вже були облаштовані. Наприклад, знаходимо інформацію про те, що в’язнів з Плашова німці відправляли до табору Аушвіц-Біркенау та Штутгофа. Відомо, що обезсилених від тяжкої праці у Плашові людей навіть пішки відправляли у ці табори. 14 січня 1945 року останню групу євреїв з Плашова було відправлено у смертну пішу ходу до табору Аушвіц-Біркенау.
В самому Плашові також відбувалися акції винищення єврейського народу. Тут підтверджені масові випадки розстрілів євреїв, поляків та людей інших національностей, які з тих чи інших причин стали заручниками жорстокого нацистського режиму. Страти та поховання відбувалися на трьох місцях: поруч із старим кладовищем та в районі двох міських колишніх артилерійських укріплень.
Ліквідація місця терору
За різними оцінками істориків відомо, що всього через табір Плашув пройшло близько 40 000 в’язнів. Це були переважно люди з Малопольщі, Угорщини та Словаччини. Вижило серед цих людей лише близько 1100 в’язнів – переважно це були ті євреї, що потрапили до вищезгаданого “Списку Шиндлера”.
Ліквідація Плашова стартувала у серпні 1944 року. Саме в той час німці почали перевозити в’язнів та всю таборову інфраструктуру (частини бараків, обладнання, сліди своїх злочинів). Після того, як німці відправили останню групу в’язнів до іншого концтабору, вже за кілька днів тут стояла Червона армія. Червоноармійці спустошили табір і залишили його відкритим для всіх.
Минуло багато років, коли колишній табір Плашув перетворився у місце пам’яті. Впродовж багатьох десятиліть це місце було закинутою територію, тільки у 2017 тут організували відкриту виставку, що складалася з 19 меморіальних дощок. Ще через кілька років, у 2020, міська рада Кракова на прохання мера заснувала новий культурний заклад на цьому місці – музей.
Крім того, на місці колишнього концтабору можна побачити Пам’ятник жертвам фашизму, Пам’ятник угорським євреям та Пам’ятник синім поліцаям – воїнам Червоної армії, яких тут розстріляли нацисти у 1943-1944-х роках.
Джерела: