“Праведниця народів світу” Цецилія Рошак: слід у Кракові

Чимало жінок вписали своє ім’я в історію Кракова героїчними вчинками. Однією з найвідоміших містянок є черниця Цецилія Рошак, яка прожила на світі 110 років. Вона пішла з життя у листопаді 2018 року і вважалася найстарішою людиною у Малопольському воєводстві. А якщо казати за Польщу в цілому – другою за віком після Теклі Юневич. Коли ж звернути увагу на сан, то Цецилія була першою найстарішою черницею у Польщі та другою у світі – після Люсіль Рендон із Франції. Але уславилася ця жінка не лише через вік. А ще раніше, коли у 2009 році отримала почесне звання “Праведник народів світу”, яке надає Ізраїльський інститут національного меморіалу Катастрофи та Героїзму людям, які в роки Голокосту рятували євреїв, пише сайт krakowyes.eu.  

Обрала служіння Богу

Народилася Рошак у березні 1908 року у польському селі Келчев (сучасне Великопольське воєводство) у родині на Яна Рошака та Марії Гофман. Батьки дали їй ім’я Марія. Першу освіту дівчинка здобула у місцевій школі, потім навчалася у державному жіночому торгово-ремісничому училищі в Познані. Але Марійка бачила своє покликання у служінні Богові, у 21 рік стала послушницею жіночого домініканського монастиря в Кракові. У 1930 році змінила ім’я на Цецилію, а наступного року вже склала свої перші обітниці. У 1934 році стала черницею у тому ж монастирі домініканок Кракова. У 1938 році Рошак з сестрами монастиря приїхала до Вільнюса, де вони мали заснувати нову домініканську обитель. Але плани зруйнувала Друга світова війна.

Окупація Литви

Коли нацисти увійшли до Литви, Тимчасовий уряд одразу ж ухвалив рішення про створення єврейських гетто у всіх містах. Оскільки нова влада погодилася співпрацювати з римо-католицькою церквою в Литві, у Каунасі архієпископ Йосип Сквірекас заявив про повну підтримку боротьби Німеччини з більшовизмом. Але масового знищення євреїв містяни не очікували. Вже з липня 1941 року у будівельних котлованах біля села Понар почалися масові розстріли. До літа 1943 року окупанти знищили близько 100 000 представників єврейської національності та військовополонених. 

Якщо спочатку литовці сприймали гітлерівців як визволителів від радянських репресій, то швидко зрозуміли, що нічого для них не змінилося. Нацисти вважали литовців однією з нижчих рас і не приховували цього. Розстрілювали не лише євреїв, за роки окупації було знищено 370 000 мешканців різних національностей.

Діяльність мужніх черниць

Попри те, що за переховування євреїв загрожував розстріл, Цецилія Рошак разом із сестрами не могли залишатися осторонь. За роки окупації вони врятували 12 осіб, серед них був керівник підпілля у Вільнюському гетто Адам Ковнер. Здавалося б, невелика кількість, але за кожною людиною стояло життя інших, ще ненароджених. І черниці щодня ризикували життям, даруючи прихисток жертвам нацистів. Крім того, ці мужні жінки ще й допомагали доставляти зброю підпільникам у вільнюське гетто. Служіння у монастирі Цецилія Рошак та інші черниці продовжували до 1943 року, потім діяльність домініканської жіночої громади у Вільнюсі нацисти заборонили. Цецилію Рошак і настоятельку монастиря Ганну Борковську заарештували гестапівці. Їх відправили до концтабору, на щастя, черницям пощастило вижити.

Життя після війни

Після завершення Другої світової війни Цецилія повернулася до рідного Краківського монастиря. Наприкінці 1944 року її обрали настоятелькою, і жінка сумлінно виконувала свої обов’язки. За роки її керування, яке тривало кілька десятиліть, монастир помітно розширився, став одним із найкращих у воєводстві. Про мужність та незламність цієї жінки свідчить й те, що у 101 рік вона ризикнула лягти на операцію на кульшовому та колінному суглобах, змогла стати на ноги. Історик та бібліограф настоятельки Петр Стефаняк у записах згадував, що Цецилія Рошак на ходунках приходила на спільну молитву, долаючи сходи.

Це була жінка активна, яка не тільки контролювала справи монастиря, а й цікавилася подіями у світі, відвідувала хворих сестер у лікарні. Приймала від людей прохання помолитися за них і нікому не відмовляла, хоча такі прохання надходили до монастиря у великій кількості. Сильний дух, інтелект і гумор зберегла до останнього. Сестрам-черницям, які хвилювалися за її здоров’я й намагалися оберігати від хвороб, жартома казала, що почувається чудово і встигне ще багатьох провести в останню дорогу.

Несподівана нагорода

Рятуючи євреїв у роки Другої світової війни, черниця Цецилія не вбачала у тому подвигу. Вважала це своїм обов’язком і справою, потрібною Богові. Тому була приємно здивована, коли у 2009 році отримала від Ізраїльського інституту “Яд Вашем” почесну відзнаку “Праведник світу”. Ім’я мужньої черниці було увіковічене у меморіальному комплексі “Яд Вашем” на Горі Пам’яті в Єрусалимі, де налічується понад 20 000 імен мешканців різних країн.

Варто згадати, що Цецилія Рошак була дуже освіченою людиною, добре знала латину, англійську, німецьку, французьку мови. Багато років вела закордонне листування від імені монастиря. На питання людей про таємницю свого довголіття відповідала, що вона дуже проста: треба постійно молитися й вивчати мови. Зі сторічним ювілеєм настоятельку вітали представники різних країн: у листах або з особистим візитом, як це зробив архієпископ Краківської дієцезії Марек Єдрашевський. Після сторічного ювілею героїчна жінка прожила ще 10 років, і до останніх днів зберігала світлий розум і прагнення допомогти людям.