Середа, 28 Вересня, 2022

Капітуляція чи порятунок міста: про облогу Кракова в Північній війні

Історія часто здатна повторюватися або ж навпаки змінювати життя людей в досить неочікувану сторону. Старовинні міста мають свою унікальну історію, яка зберігаються протягом тисячоліть. Далі на krakowyes.

Краків – це давнє польське місто. Тому воно пережило чимало воєн, битв та правління різних керівників та політичних режимів. Однак, незважаючи ні на що, місто змогло зберегти старовинну архітектуру та не було вщент розгромлене протягом світових воєн. Якою була історія міста в часи Північної війни?

Історія Кракова період ХVII століття

Цікавою сторінкою в історії Кракова є період 50-60 років ХVІІ століття. Саме в цей час місто належало до державного утворення – Річ Посполита (польською – Rzeczpospolita). 

Річ Посполита була монархічним об’єднанням двох держав: Великого князівства Литовського і Руського з Польським королівством. Цікаво, що столиця Речі Посполитої до 1596 року була саме у Кракові. Тому в місті були зосереджено важливі політичні та економічні осередки.

C:\Users\smail\Desktop\babel.jpeg
Вавельський замок у Кракові

У XVII ст. офіційно столицю перенесли до Варшави. Однак Краків ще довгий час залишався важливий стратегічним містом для держави. Зокрема королів традиційно продовжували коронувати у Вавельському замку, що розташований в старовинній частині міста.

Перенесення столиці Речі Посполитої до Варшави було тривалим процесом, а Краків довго залишався важливим містом для польських королів. Крім того, ворожі війська інших країн часто прагнули захопити Краків як стратегічне та важливе місце для польського короля.

Відтак, коли відбулися процеси економічного та суспільного послаблення Кракова, це надзвичайно вплинуло на Річ Посполиту. Фактично розпад монархії Речі Посполитої відбувся внаслідок занепаду міст, зокрема і Кракова. 

Історія битви під Краковом: як місто оточила шведська армія

У 1655 році відбулася так звана облога Кракова під час Другої Північної війни, що відбулася між Швецією та Річчю Посполитою. Облога міста тривала майже двадцять один день. За цей час шведська армія змогла оточити місто та надати численних ударів гарматами по Кракову.

Перед наступом шведів на Краків відбулася підготовка до вторгнення. Зокрема краківський бургомістр закликав містян готуватися до оборони: мури покращували, а кількість військового складу збільшували.

У вересні 1655 року до Кракова приїхав тогочасний король Ян Казимир. Його сили в цей час були ослаблені через битвою під Жарнувом, де шведська армія розбила польську. Шляхта та військо були пригнічені такою ситуацією.

Тоді Ян Казимир зібрав сенат у Кракові для вирішення подальшого плану дій. Спочатку він хотів залишитися та разом з жителями обороняти Краків. Однак сенатори запевнили короля, що цього робити не варто. Тому Ян Казимир покинув місто, коли повідомили про близький прихід шведів.

C:\Users\smail\Desktop\Stefan_Czarniecki_111.png
Стефан Чарнецький, художник – Леон Каплінський / Вікіпедія

Командиром оборони Кракова, котрий став на чолі польського війська, був київський каштелян Стефан Чарнецький. До оборони міста, окрім дві тисячі військових, долучилися міщани та студенти університету. Загальні кількість вояків склала близько 4500 тисяч осіб.

Крім того, готуючись до оборони Чарнецький наказав спалити деякі частини передмістя, а також побудувати обороні вали. Краків був готовий тримати оборону декілька тижнів.

Натомість шведська армія була значно чисельною за польську. Вона складала майже тринадцять тисяч вояків. Спочатку шведи підступили до міста з боку Казімєжа та спробували атакувати Краків. Однак одразу захопити місто їм не вдалося. Адже армія Чарнецького відбила нападників.

Після цього шведи почали обстрілювати місто. Краків був заблокований. Облога була здійснена під керівництвом Арвіда Віттенберга. Крім того, за процесом захоплення Кракова стежив і сам король Кароль Густав. 

C:\Users\smail\Desktop\800px-Arvid_Wittenberg_porträtterad_1649_av_Matthäus_Merian_dy.jpg
Арвід Віттенберг / Вікіпедія

Облога затяглася майже на місяць. Краківчани обороняли місто до останнього, відбиваючи армію нападників. Однак шансів на перемогу залишилось дуже мало. Тому для того, щоб Краків не було розбомблено та знищено, а люди не померли від майбутнього голоду – Чарнецький вирішив піти на переговори зі шведами.

Відтак, було домовлено про капітуляцію Кракова, а з шведами підписали угоду про перемир’я. Тоді до міста увійшла шведська армія на чолі з королем, що встановила свої порядки у Кракові.

.,.,.,.