Велика ідея про соціалістичний Краків. Як комуністи Нову Гуту будували

1945 року мешканці Кракова, здавалося б, мали нагоду нарешті видихнути і почати життя у вільному місті, поступово оговтуючись та відбудовуючи свою домівку. Червона армія зайшла у Краків практично без бою, адже війська Вермахту спішно покидали лінію оборони, коли радянські війська Першого Українського фронту під командуванням маршала Івана Конєва, тож місто було збереженим. Це натомість породило міцне підґрунтя для поширення комуністичної пропаганди, пише сайт krakowyes.eu.

Відтоді пропагандистська радянська машина на теренах Польщі запрацювала на повну силу. Людям розповідали про подвиги Червоної армії, про щасливе соціалістичне майбутнє. І на основі цієї пропаганди в Малопольському воєводстві почалося велике будівництво, створення утопічного комуністичного раю на Землі – Нової Гути.

Про те, як комуністи будували Нову Гуту, та про утопічність цієї ідеї – читайте у матеріалі нижче.

З чого все починалося?

1948 року до влади у Польщі прийшли комуністи, що під пильним наглядом Сталіна взялися за відбудову зруйнованої Другою світовою війною країни. Наводячи свій порядок на польській землі, вони взяли за пріоритет розвиток промисловості, яка замість сільського господарства мала стати основою економічного розвитку країни. Звісно, не без перебудови соціальної структури Польщі.

Щоб досягти цього всього, потрібно було не просто впроваджувати нові правила гри, а й створити наочний приклад ідеологічної бездоганності, розвитку та інновацій. Саме це мало уособлювати ідеальне соціалістичне місто, яке знайшло втілення в Новій Гуті. Так, після консультацій з радянськими експертами поля поблизу Кракова було обрано поля для будівництва нового міста, а вже через рік після приходу до влади комуністів у селян почали забирати господарські землі.

Чому саме землі Малопольського воєводства, територія поблизу Кракова? Думки істориків насправді розділилися з цього приводу. Одні кажуть, що будівництво саме тут було обрано населенням в результаті референдуму 1946 року. Дехто стверджує, що Нова Гута мала бути зовсім іншою від старого Кракова, своєрідною альтернативою на зміну колишнього життя, символом комунізму та відродження, тому ця територія ідеально підходила під таке “контрастне” будівництво. 

Також існує думка, що Нову Гуту побудували саме тут через банальну вигоду. Земля, на якій розкинувся символ соціалізму, – дуже родючий чорнозем, неподалік від річки. Густонаселена територія, легка для освоєння, а також невелика віддаленість від Кракова гарантували наявність робочих рук, а також фахівців з різних галузей. 

І закипіла робота…

Так, 23 червня 1949 року стартували роботи з будівництва ідеального соціалістичного міста. Керували зведенням люди, які дотримувалися комуністичних постулатів та дослухалися виключно до того, що думає радянська верхівка. Залучали до робіт абсолютно всіх – як кваліфікованих фахівців, так і людей без освіти. 

Люди й самі долучалися до цього процесу – як ми зауважили вище, пропагандистська машина працювала на повну силу. Тогочасні газети буквально стали рупорами цієї пропаганди – там публікувалися матеріали про будівництво ідеального міста “без Бога”, де на всіх чекатиме робота та житло. У цих текстах не цуралися гучних фраз та обіцянок – людям обіцяли райське містечко для життя та роботи. Втомлені і бідні після війни поляки вірили новим закликам. Тож приїжджали мешканці не тільки Кракова, а й інших куточків країни.

Роботи з будівництва нового міста велися дуже жваво. Перший будинок звели в експлуатацію вже в грудні 1949 року. Однак існували і певні труднощі – не всі поляки вірили обіцянкам радянської влади, а дехто бачив і справжнє обличчя соціалізму. Зокрема місцеве населення, яке зовсім не раділо будівництву на їхній землі. За час робіт фермерів з прилеглих господарств неодноразово грабували, забирали їжу, у когось і вотчину. Важко у цьому звинувачувати приїжджих робітників, які стали жертвами пропаганди, адже люди потрапляли не в найкращі умови робітничих готелів чи бараків, і мали проблеми з харчуванням.

Архітектурний проєкт ідеального міста

Нова Гута у післявоєнні роки стала чи не однією з найважливіших та найбільших інвестицій в Польщі, звісно, крім відбудови поруйнованої столиці. Чітких вказівок у проєктувальників – багатьох провідних польських архітекторів та забудовників того часу – не було, вони до кінця не знали, яким має бути кінцевий результат їхньої плідної праці. 

Творці ідеального міста знали, що проєкт має бути створено у стилі соціалістичного реалізму. Соціалістичний реалізм наголошував на використанні місцевих стилів та соціалістичного змісту. При цьому абсолютно всі види мистецтва, і головним чином – архітектура, розглядалися як способи відтворення комуністичної пропаганди. Нова Гута мала втілювати всі важливі соціалістичні теми та наративи. Звісно, вінцем цієї справи мав стати потужний металургійний завод.

На це нова влада не шкодувала ані грошей, ані робочих рук. Архітектори-урбаністи мали дуже широкі можливості у проєктуванні та будівництві, тож все відбувалося з розмахом і доволі швидкими темпами – звісно доти, доки були кошти і доки Нова Гута не стала частиною старого Кракова.

Щоправда, не все так радісно складалося для будівельників ідеального міста. І комуністична владна верхівка, і всі прокомуністичні архітектори не врахували одного доволі очевидного факту: близько 90% населення Польщі було католиками. Особливо перші мешканці ідеального міста, які були колишніми селянами (там відсоток вірян був більшим). Ці люди хотіли бачити у Новій Гуті храм, і знайшли певну підтримку: було навіть створено церковно-будівельний комітет, що збирав кошти.

1957 року було встановлено хрест, який через 2 роки президія Національної ради Кракова вирішила знести. Разом з тим було розпущено комітет, а зібрані кошти відправлено на будівництво школи. А у квітні 1960 року будівники школи почали знімати хрест, та їм на заваді стали небайдужі люди, група жінок. Зрештою, зав’язався конфлікт, який розганяла зі зброєю поліція. Багатьох протестувальників затримали, кілька десятків людей в результаті опинилися без роботи. Та, попри таке завершення боротьби за хрест, він все ж залишився стояти на своєму місці. Зрештою, він став своєрідним символом незгоди, а також ознаменував майбутній крах комуністичної пропаганди та ідеї.

Провал ідеї і занепад комуністичної пропаганди

Шестирічний план комуністів, який передбачав стимулювання економічного розвитку, збільшення робітничого класу тощо, до кінця так і не був реалізованим. Будівництво Нової Гути теж не було завершеним, обіцяна ратуша не з’явилася, бо місто було у 1951 році включено до Кракова, а центральна площа так і не стала головною у Новій Гуті. Відтак вже в окремій системі самоврядування потреби не було.

Як же так сталося, що комуністи дозволили приєднати новостворену Нову Гуту до Кракова, наперекір всім планам та пропаганді?

У постанові Ради міністрів, за якою і відбулося це об’єднання, було вказано, що таке рішення спрямоване на створення кращих умов для будівництва та розвитку металургійного заводу, а також в цілому Нової Гути. Йшлося також про те, що у Новій Гуті є чимало адміністративних проблем, а так їх було простіше та швидше вирішувати.

Символом радянської окупації, яка доживала останніх років, став пам’ятник Леніну у 1973 році. Через кілька років місцеві його підірвали, через що кам’яний диктатор втратив ногу, проте все ще стояв на своєму місці. А в грудні 1989 року його забрали й зовсім.

Сьогодні Нова Гута є частиною культурних скарбів польського соціалістичного режиму. Колишнє робітниче місто перетворилося на туристичну принаду, часто сюди приїжджають іноземці, які хочуть наживо побачити насліддя комунізму.