Середа, 28 Вересня, 2022

Воєнні сторінки історії Кракова

Краків — одне з польських міст, що сильно постраждало в період Другої світової війни від німецької окупації. Оскільки в перші дні війни — на початку вересня 1939 року Краків був повністю захоплений німецькими солдатами, пише krakowyes.

Так, місто перебувало в окупації нацистів з 1939 по 1945 роки. Великою трагедією для Кракова та усієї Польщі стало краківське гетто, у якому загинуло близько дев’яносто відсотків польських євреїв. 

Життя у Кракові під час Другої світова війна 

Початок Другої світової війни був надзвичайно травматичним для міста з багатовіковою історією та польсько-єврейською культурною традицією: постраждали усі мешканці Кракова — і польські, і єврейські. Проте для майже усіх місцевих євреїв воєнні роки стали останніми. 

C:\Users\smail\Desktop\8b21e148-cf95-4b04-8eb6-3959ed5142cc.jpg
Німецька окупація Кракова /Wielka Historia

Німці захопили Краків вже шостого вересня 1939 року, що стало трагедією в польській історії. Перед тим, у перші дні війни сто п’ятдесят військових літаків Люфтваффер бомбардували місто. Проте завдяки польській авіації Краків не зазнав великих втрат.

Під час німецької окупації (1939-1945 рр.) Краків був столицею Генерал-губернаторства. У той час багато творів мистецтва було пограбовано та вивезено окупантами до Німеччини. 

Саме у 1939 році у Кракові створили першу підпільну організацію під назвою “Білий орел” (Organizacja Orła Białego). Також була утворена скаутська організація “Сірі ряди” („Szare Szeregi”), яка функціонувала поряд з армією Крайовою Краківського округу. Відтак, важливу роль, як у військовому, так і в культурно-освітньому житті відігравали підпільні угрупування. 

C:\Users\smail\Desktop\8e51507b-bf69-4f59-bab7-d6ac45d29a8b.jpg
Друга світова війна у Кракові / Holocaust Encyclopedia

Так, на вулиці Łobzowskiej 6 у книжковій крамниці відбувалися зустрічі письменників, куди постачали підпільну пресу та заборонені художні видання. Німецькі солдати масово знищували книги, тому важливим завданням підпільних польських організацій полягало у тому, щоб зберегти якнайбільше видань. Такою також була книгарня Стефана Камінського, розташована на вулиці Jana 3. 

 Незважаючи на це, саме на початку війни, у зв’язку з окупацією радянським союзом західноукраїнських земель, до Кракова втекла велика кількість української інтелігенції — письменники, інтелектуали, митці, перетворивши польське місто на значний центр української культури за кордоном. Зокрема, це були — Осип Назарук, Олена Теліга, Катря Гриневичева, Святослав Гординський та багато інших. 

C:\Users\smail\Desktop\adc6ea03-a75b-4cc4-9920-343663d797be.jpg
www.history.com

Краківське гетто — трагічна сторінка в історії 

У березні 1941 року німецькі окупанти ув’язнили у краківському гетто близько від шістдесяти до вісімдесяти тисяч єврейського населення. Таких людей, яких за расистськими нюрберзькими законами вважали євреями, було приблизно 25 відсотків від усіх жителів Кракова. Спочатку ув’язнених гетто розподілили на тих, хто, так би мовити, був придатний до роботи, і тих, кого мали знищити одразу. Згідно з наказом краківського гетто — усі євреї з Кракова та Казимежа повинні були переїхати в маленький район Подгуже, який був огороджений високою стіною та відокремлений від решти частини міста річкою Вісла. 

Сама територія краківського гетто була невеликою, як для п’ятнадцяти тисяч євреїв, яких примусово туди переселили. Однак, починаючи з тридцятого травня 1942 року німецькі військові розпочали масово вивозити єврейське населення з гетто у концентраційні табори, передусім — в Аушвіц. 

В’язні гетто були вбиті під час ліквідації тринадцятого — чотирнадцятого березня 1943 року, а також вивезені і вбиті у концтаборах у Плашуві, Освенцімі, Белжеці. Придатних до роботи євреїв начебто вивозили до трудових таборів, де їх, насправді знищували. Решта убивали прямо на вулицях гетто. 

C:\Users\smail\Desktop\e2c56bfc-c8c0-4d3e-bb22-b7547d56b764.jpg
Кадр з фільму «Список Шиндлера»

У результаті такого нацистського тероризму, після Другої світової війни вижило лише близько тисяча краківських євреїв. Це сталося завдяки старанням німецького промисловця Оскара Шиндлера, котрий приїхав до Кракові, щоб очолити завод емальованого посуду, куди він прийняв на роботу багато євреїв. За власні кошти Шиндлер побудував табір у Брінлітці і туди було вивезено та врятовано від загибелі близько 1100 польських євреїв. 

Історія порятунку євреїв Шиндлером описана у книзі “Список Шиндлера” Томасса Кенеллі, за мотивами якої режисер Стівен Спілберг зняв однойменний фільм. Також у Кракові неподалік площі Героїв гетто розташований відомий музей Оскара Шиндлера. 

.,.,.,.