Четвер, 28 Березня, 2024

Про краківського князя Генрика ІІ Побожного

Генрик ІІ Побожний — князь Кракова, Сілезії та Великої Польщі у 1238 — 1241 роки, а також Слуга Божий католицької Церкви. У 1238 — 1239 роках правив в Опольському князівстві та був регентом у Сандомирі. У 1238 році Генрик ІІ успадкував від батька Краківське князівство, пише krakowyes.

Під час монгольської навали під Легніцею дев’ятого квітня 1241 року очолював десятитисячне військо багатьох польських князівств. Тоді ж Генрик ІІ потрапив у полон, де його стратили монголи.

Сторінки життя Генрика ІІ Побожного

Точної дати народження Генрика ІІ Побожного невідомо, ймовірно, це сталося  між 1196 та 1207 роками. Оскільки перші достовірні відомості про нього припадають на 1208 рік. Генрик походив з династії П’ястів. Був молодшим сином польського князя Генрика І Бородатого та святої Ядвіги Сілезької. 

Генрик ІІ Побожний /Вікіпедія

У зв’язку з трагічною загибеллю під час полювання після п’яти років князювання старшого брата Конрада, Генрик стає єдиним спадкоємцем Нижньої Сілезії (Вроцлавське князівство). 

У дитинстві Генрика ІІ виховував вроцлавський канонік та згодом єпископ Познані Павел. З ініціативи свого батька у 1216 році він одружився з дванадцятирічною чеською принцесою Анною, яка була представницею королівської династії Пржемисловичів та дочкою короля Пршемисла Отокара І, що допомогло Генріку ІІ вийти на міжнародну політичну арену. 

Подружжя вінчав празький єпископ Анджей. У Генрика ІІ з Анною було одинадцять дітей. Їхніх синів виховували капелани при дворі, а дочки — у Тшебницькому монастирі. 

Портрет Генрика Побожного в бою. Художник Ян Матейко, 1866/ WikipediA

Діяльність краківського князя Генрика ІІ Побожного

Правління Генрика ІІ Побожного розпочинається у 1227 році, після того, як гине краківський князь Лешек І Білий, а батько Генрик І Бородатий був поранений. Тому Генрик ІІ став намісником Краківського князівства. Згодом, у 1229 році, коли Генрик Бородатий потрапив в полон у Мазовії, то його син Генрик ІІ князював усіма батьківськими володіннями. 

Саме тоді він організовує похід з метою повернення міста Лебуса. У 1233-1234 роках Генрик ІІ підтримує свого батька у походах проти Пруссії та Великої Польщі. За його діяльність Генрика ІІ Побожного у 1234 році призначили співправителем та надали титул герцога Сілезії та Кракова. У 1235 році взяв участь у великому загальнопольському переможному поході проти прусських поган. 

Незалежне князювання Генрика ІІ розпочинається після смерті його батька — дев’ятнадцятого березня 1238 року. На той момент Генрику Побожному було близько сорока років. Він був регентом князя Опольського — Мєшка Товстого та князя Сандомирського — Болеслава Стидливого. У 1239 році Генрик ІІ зрікається цього регентства, зберігаючи владу над містами Велюнь та Каліш. 

1239 рік супроводжувався кількома конфліктами, зокрема з князями Болеславом та Пшемислом, які володіли Накло та Уйсьце. Та той час Генрик Побожний зазнав поразки у бою від військ Бранденбурга. Проте тоді ж він знову напав на бранденбурзців, розбив їх у битві під Любушем, який вони обложили, та повернув захоплену фортецю в Сантоку.

Станіслав Виспянський, Генрик Побожний, Вавельський собор /WikipediA

Тим часом на сході з’явився новий ворог — монголи на чолі з ханом Батиєм, які руйнували міста та йшли на Угорське королівство, передбачаючи, що угорцям буде допомагати Польща. Тому у січні 1241 року хан Батий з десятитисячним військом нападає на Польщу, розгромивши краківське та сандомирське війська та вбиває їх намісників. Вже у березні того ж року Малопольща, включаючи головні міста Краків та Сандомир, опинилися під владою монголів. 

Генрик ІІ очікував допомогу від Заходу, однак європейські правителі проігнорували його прохання. Винятком були лише лицарі ордену тамплієрів. Битва дев’ятого квітня 1241 року закінчилася поразкою та загибеллю Генрика Побожного. Причини цієї поразки пов’язані з незнанням європейцями ведення військової стратегії та втечі з поля бою війська Мєшка ІІ Ожирілого. 

Проте монголи не мали наміру захоплювати Польщу та після цієї битви вирушив на Угорщину, щоб приєднатися до основного війська хана Батия.

Існує два описи смерті Генрика ІІ — на полі бою у битві та у монгольському полоні. Його тіло було знайдене без одягу та голови. Після себе Генрик Побожний залишив п’ятьох синів та п’ятьох дочок, які вважаються нащадками легендарного лицаря та християнського князя свого батька. 

У Кракові у старому місті у Вавельському соборі є вітраж із зображенням Генрика Побожного, який створив Станіслав Виспянський. 

.,.,.,.