Коли у Кракові вирішують, де облаштувати новий дитячий майданчик чи відремонтувати тротуар, до цього можуть долучитися не лише поляки. Українці, які живуть у місті, теж мають право впливати на те, куди підуть десятки мільйонів злотих із міського бюджету. Для цього не потрібно мати польський паспорт або офіційну прописку. Достатньо бути мешканцем Кракова й знати, як працює система, пише портал krakowyes.eu.
Йдеться про громадський бюджет Кракова (Budżet Obywatelski Miasta Krakowa) – механізм, за допомогою якого самі містяни пропонують проєкти, голосують за них і визначають, на що витратити частину грошей громади. Це не просто збір побажань, адже проєкти, які перемагають у голосуванні, міська влада має реалізувати. Тож ідея, яка починається з пропозиції одного мешканця, може перетворитися на новий спортивний майданчик, мовні курси або парк для району.
Скільки грошей ділять містяни, і чому цифри щороку б'ють рекорди?

Громадський бюджет у Кракові перетворився на можливість попросити міську владу поставити кілька лавок чи відремонтувати дитячий майданчик. Мешканці змагаються за:
спортивні простори;
безпечні доріжки;
місця для відпочинку;
обладнання для порятунку життя.
І місто щороку збільшує суму, яку згодне віддати на такі пропозиції. Якщо у 2024 році на громадські проєкти у Кракові виділили 46 мільйонів злотих, то у 2025-му – вже 51 мільйон, а у 2026-му – 54 мільйони.
Хто перевіряє заявки громадського бюджету Кракова?

Збільшення фінансування міська влада пояснює зростанням доходів міста. Але важлива не лише сума, а й те, скільки людей прагнуть розпоряджатися цими грошима. Щороку магістрат отримує сотні пропозицій, проте частина з них не проходить перевірку, а за решту починається боротьба під час голосування. У 2026 році перемогли 195 проєктів – на 10 більше, ніж у попередній едиції. За цими результатами – просте пояснення: краків'яни не хочуть чекати, поки міська влада сама помітить проблему, а готові пропонувати рішення й переконувати сусідів підтримати їх.
За перевірку заявок і спілкування з краків’янами відповідає відділ діалогу, консультацій та громадянських контактів магістрату міста (Wydział Dialogu, Konsultacji i Kontaktu Obywatelskiego Urzędu Krakowa). Саме там визначають, які ідеї відповідають вимогам і можуть потрапити до голосування. Тому велика кількість заявок ще не гарантує перемоги: необхідно не лише придумати проєкт, а й правильно його підготувати. Для українців у Кракові це особливо важливо, адже можливість впливати на міські витрати починається не з голосування, а з розуміння правил подання пропозицій.
Чи можуть українці голосувати за проєкти?
У Кракові для участі у громадському бюджеті не треба мати мельдунок (meldunek) – офіційну реєстрацію місця проживання. Регламент, оновлений у травні та липні 2026 року, передбачає можливість голосування для людей, які фактично живуть у місті, навіть якщо вони не є громадянами Польщі.
Для більшості українців таким підтвердженням є:
ПЕСЕЛЬ (PESEL) – польський ідентифікаційний номер, який використовують у державних установах, зокрема під час оформлення тимчасового захисту;
спеціальний внутрішній ідентифікаційний код (kod identyfikacyjny nadany przez Urząd Miasta Krakowa), за яким можна звернутися до магістрату.
Перед голосуванням варто з'ясувати, який ідентифікатор потрібен. Необхідно підтвердити свою особу, щоб система не дозволила проголосувати кілька разів.
Які проєкти перемагають у громадському бюджеті Кракова?

У 2026 році 53% голосів у загальноміському заліку отримали проєкти озеленення та захисту довкілля, 20% – охорона здоров'я, 13% – безпека. Понад 19 000 мешканців підтримали встановлення дефібриляторів AED у трамваях – проєкт “На порятунок!” (Na ratunek!).
Перемогли також проєкти:
“Зелена площа перед Національним музеєм” (Zielony Plac przed Muzeum Narodowym);
скульптура “Дракон-ролер біля Блонь” (Smok Rolkarz przy Błoniach);
чотиритижневий різдвяний ярмарок у Новій Гуті;
відкрита бігова доріжка завдовжки 400 метрів на стадіоні “Корона”.
У громадському бюджеті передбачене місце й для “м'яких” проєктів (projekty miękkie): безплатних курсів самооборони для жінок, клубів підтримки самотніх літніх людей, освітніх гуртків для дітей. Такі пропозиції дають можливість навчатися, спілкуватися й отримувати допомогу. Для українців у Кракові це теж важливий напрям: мовні та освітні заняття, зустрічі та спільні заходи допомагають знайомитися з сусідами, налагоджувати стосунки.
Як подати проєкт до громадського бюджету Кракова: від ідеї до реалізації

Щоб отримати міське фінансування, треба правильно оформити заявку, перевірити місце для майбутнього об'єкта, пройти оцінювання магістрату й заручитися підтримкою мешканців. Від першої заявки до початку робіт або проведення запланованих занять зазвичай минає близько року.
Основні етапи участі у громадському бюджеті Кракова:
Визначити масштаб проєкту. Спочатку потрібно вирішити, для кого ця ініціатива: для мешканців однієї з 18 самоврядних дільниць (projekt dzielnicowy) чи для всього міста (projekt ogólnomiejski). Якщо задум передбачає будівництво або встановлення обладнання, слід перевірити за міською мапою власності, кому належить обрана ділянка. Земля приватного забудовника або житлового кооперативу не підходить для такого проєкту.
Заповнити й подати заявку, де треба описати ідею, пояснити, кому вона буде корисною, скласти орієнтовний кошторис. Окремо слід показати, як забезпечуватиметься загальнодоступність, для “м'яких” проєктів потрібно забезпечити відкритий набір учасників.
Пройти перевірку й голосування. Спочатку магістрат оцінює заявку з юридичного та технічного боку. Якщо вона відповідає вимогам, то отримує реєстраційний номер і потрапляє до переліку пропозицій, за які можуть голосувати мешканці. Голосування відбувається на сайті, у мобільному застосунку “mKraków” або на офіційних паперових пунктах у міських бібліотеках та установах. Там бюлетені приймають працівники міських служб зі службовими ідентифікаторами.
Контролювати процес реалізації. Після оголошення результатів наприкінці жовтня починається підготовка до виконання переможних пропозицій. Автор проєкту може долучатися до погодження технічного завдання з відповідним управлінням магістрату й надалі стежити за перебігом робіт. Якщо виникають запитання щодо витрат або затримок, можна звертатися до міських установ із запитом на публічну інформацію або, за наявності підстав, до Регіональної рахункової палати (Regionalna Izba Obrachunkowa, RIO).
Для участі не обов'язково наймати юриста чи шукати посередників, заявку можна підготувати самостійно. Інформація про її проходження та зауваження міських служб відображається в особистому кабінеті на платформі громадського бюджету. Це дає авторові змогу вчасно виправити недоліки й уточнити технічні деталі, перш ніж сформують остаточний список проєктів для голосування.
Які правила зобов'язують магістрат після перемоги проєкту?

На початку 2026 року футбольні проєкти перевірила Регіональна рахункова палата у Кракові (Regionalna Izba Obrachunkowa) – державний орган, який контролює фінанси місцевого самоврядування. Позапланову ревізію провели в управлінні спортивної інфраструктури (Zarząd Infrastruktury Sportowej). Міський радник від “Громадянської коаліції” (Koalicja Obywatelska) Марек Гогенауер (Marek Hohenauer) захищав турніри, наголошуючи, що вони допомагають боротися з дитячою гіподинамією. Однак аудитори підтвердили порушення принципу загальнодоступності, тому укладання нових контрактів призупинили, доки місто не врахує зауваження ревізорів.
Після цієї історії вимоги до проєктів посилили: кожен об'єкт, створений за кошти громадського бюджету, має бути:
безплатним;
доступним для мешканців щонайменше 25 годин на тиждень.
Передавати його в оренду приватним фірмам не можна. Для “м'яких” проєктів обов'язковий публічний набір учасників із пріоритетом для мешканців відповідного району або всього міста. Це означає, що автор заявки має передбачити відкритий доступ ще на етапі підготовки пропозиції, а після її реалізації мешканці можуть перевірити, чи дійсно правил дотримуються.
Якщо спортивний майданчик зачинений для більшості відвідувачів або безплатні заняття доступні лише за запрошенням, то це вже привід звернутися до міських установ і вимагати пояснень. Громадський бюджет дає право не тільки вирішувати, на що виділять гроші, а й контролювати, чи отримала громада те, за що голосувала.
Наступна статтяВідходи в Кракові: плата, декларація, PSZOK



